Стабільність і доступність постачання газу і теплової енергії - основа енергетичної незалежності України

  • Читати 236 разів

Не дивлячись на те, що ринкова ціна газу для України є однією з найвищих у Центрально-Східній Європі, ціна газу для населення на початку 2014 р. була в 5 разів нижча за ціни для населення в Угорщині, в 6-7 раз за ціни в Естонії, Польщі і Словаччині і в 9 разів за ціни для населення в Австрії та Німеччині.

Навіть після підвищення тарифів у травні 2014 р. населення зараз сплачує лише близько 17% ринкової ціни газу (ціни імпорту для НАК «Нафтогаз України»). Вже після підвищення тарифів подальша девальвація гривні призвела до зростання прямих та квазі-фіскальних субсидій до 4,9% ВВП у 2014 р. Прямим наслідком такої політики є подвійний дефіцит – державного бюджету та рахунку поточних операцій, що, в свою чергу, є однією з головних причин поточних економічної та валютної кризи.

 Низькі ціни на природний газ для населення не сприяють його ефективному використанню, ведуть до надлишкового імпорту, не дозволяють інвестувати у вітчизняне газовидобування і таким чином підривають енергетичну безпеку України. Більше того, діюча система субсидій є регресивною – більшу частку субсидій отримують порівняно заможніші верстви населення, які споживають більше.

Усунути ці економічні викривлення і забезпечити доступність газу і теплопостачання для населення має перехід до ефективної адресної системи соціального захисту населення.

Викривлене ціноутворення призводить до значних втрат для економіки та підриває енергетичну безпеку України

  • За даними уряду, в 2014 році державна підтримка НАК «Нафтогаз України» становила 110 млрд. грн.
  • Середньозважена вартість газу для побутових споживачів у 5,9 разів менша за вартість газу для промисловості. Підприємства централізованого теплопостачання зацікавлені завищувати свої продажі газу побутовим споживачам і занижувати іншим споживачам. (За відсутності лічильників, газ «списується», виходячи з діючих нормативів, і продається комерційним споживачам для мінімізації збитків).
  • Ціни на газ для підприємств теплоенергетики, що обслуговують побутових споживачів, також нижчі за ціни імпортованого блакитного палива. Як наслідок створюються додаткові приховані субсидії для економіки, головними реципієнтами яких є заможні громадяни, які споживають більше.
  • Тарифи на теплопостачання для побутових споживачів наразі у 3,5 разів менші за комерційні тарифи для інших споживачів. Вони не лише не покривають собівартості, а і не стимулюють підприємства централізованого теплопостачання запроваджувати тарифікацію на основі обсягу споживання та інвестувати в розвиток енергоефективності.
  • Наявність різних цін і непрозорість тарифів створює підґрунтя для різного роду зловживань.
  • Оскільки кінцева ціна газу українського видобутку для населення майже у 6 разів менша за вартість імпортного газу, «Нафтогаз  України» не має ресурсів для інвестицій у його розробку і видобуток.
  • Ціни на газ для населення значно нижчі за ринкові – станом на січень 2015 вони були нижчі на 490%, і з девальвацією ця прірва зростає. Через це приховані витрати для України у 2013 році складали 4,3% ВВП, а за підсумками 2014 вони зросли вже до 4,9% ВВП. Зрозуміло, що ці субсидії надавалися не на користь вразливих груп. Найбільше коштів діставалося заможним верствам населення, що проживають у більших помешканнях і відповідно споживають більше енергоресурсів.
  • Дефіцит «Нафтогазу України» склав 1,9% від ВВП у 2013 році і по підсумках 2014 року очікується у 4,3%. Прямими його наслідками є значні розміри бюджетного дефіциту і рахунку поточних операцій, що в свою чергу, є головними чинниками девальвації гривні.

Викривлене ціноутворення здебільшого іде на користь багатому, а не соціально вразливому населенню

  • Найбідніші 20% населення фактично отримують лише 13% прихованих у тарифах на газ і теплопостачання субсидій, що свідчить про те, що такі субсидії працюють переважно на користь великих споживачів, які здебільшого є заможнішими.
  • У 2014 році було збільшено тарифи на газ для населення в середньому на 56% і тарифи на централізоване опалення в середньому на 40%. Однак, тарифи на постачання газу для населення і досі субсидуються на високому рівні, що призводить до суттєвих прихованих витрат, до того ж рівень субсидій сильно залежить від девальвації валюти.
  • Щодо тарифів на централізоване теплопостачання, то вони теж і досі субсидуються, хоч і меншою мірою. Нові тарифи не повністю враховують втрати тепла, інфляцію, обслуговування чи амортизацію.

Субсидії та програми компенсації забезпечать доступність газу та теплової енергії для найуразливіших верств населення

  • На сьогодні в Україні функціонують програми соціального захисту найуразливіших верств населення від зростання витрат на житлово-комунальні послуги, постачання газу та теплової енергії. Зокрема, це житлова субсидія, пільги на оплату ЖКП.
  • З червня 2014 року запроваджена нова програма компенсації населенню додаткових витрат на оплату ЖКП в умовах підвищення тарифів на газопостачання, централізоване опалення і постачання гарячої води.
  • Компенсації нараховуються з урахуванням норм споживання і житлової площі при умові, якщо доходи домогосподарства у розрахунку на особу нижчі за прожитковий мінімум.

Механізм соціального захисту потребує вдосконалення, водночас іншої альтернативи немає

  • В ході проведених опитувань та якісних досліджень, з точки зору респондентів, найсуттєвішими недоліками програм соціального захисту є складна формула і складний механізм отримання, низький рівень поінформованості а також можливість забезпеченого населення, що отримує має тіньові доходи та зарплати «в конвертах», отримувати допомогу. Водночас, дійсно малозабезпечена родина може отримати відмову, за наявності у власності нерухомості, транспортного засобу або у складі якої є непрацюючий член родини.
  • Перехід до ефективної моделі адресних субсидій зменшити дефіцит бюджету, позбутися тіньових схем і підвищити справедливість розподілу бюджетних коштів. Такі реформи пройшли у багатьох країнах, показовим для України є успішний досвід реформування тарифів енергетичного сектору у найближчих сусідів, наприклад, у Польщі.

У разі наближення тарифів на енергоносії до реальної вартості з одночасним запровадженням ефективних справедливих механізмів соціального захисту:

  • бюджет держави одержить шанс на оздоровлення;
  • субсидії та компенсації надходитимуть тільки тим, хто їх справді потребує, а не всім споживачам, у томі числі заможним;
  • зникнуть передумови для схем та зловживань;
  • з’являться стимули для інвестування у власний видобуток, нові технології, зелену енергетику та енергозбереження на всіх рівнях.

Комплексне впровадження тарифної реформи - це єдиний можливий шлях оздоровлення економіки, забезпечення зростання та енергетичної незалежності України.

Довідка:

Тарифна реформа на житлово-комунальні послуги є одним з пріоритетів Уряду України. Йдеться про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення до економічно обґрунтованого рівня.

Так, середня вартість газу для населення з 1 травня 2014 р. зросла в 1,5 разу, до 1309 грн. за 1 тис. кубометрів. Згідно з останніми повідомленнями, Національна комісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг має переглянути ціни на газ для населення уже в першому кварталі 2015 року. Про це йдеться в перехідних положеннях до Закону про державний бюджет на 2015 рік, опублікованому в газеті «Голос України».

Як зазначається, перегляд здійснить Національна комісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг для зменшення дефіциту НАК «Нафтогаз України».

«Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, у першому кварталі 2015 року здійснити перегляд цін на природний газ для споживачів з метою зменшення дефіциту публічного акціонерного товариства "НАК «Нафтогаз України» і забезпечення Кабінетом міністрів України фінансування у повному обсязі пільг та субсидій для населення», - йдеться у повідомленні.

* * *

Ці інформаційні матеріали підготовлено на базі досліджень Програми допомоги в управлінні енергетичним сектором (або ESMAP, англ.мовою).

ESMAP – це глобальний фонд інформаційної та технічної підтримки, який адмініструється Світовим банком та спів-фінансується 13 донорськими структурами.

В рамках діяльності цієї Програми міжгалузева група експертів Світового банку надає Урядові України підтримку в таких питаннях:

•        здобуття енергетичної незалежності;

•        усунення неефективних енергетичних субсидій;

•        покращення енергоефективності;

•        вдосконалення програм соціальної допомоги малозабезпеченим;

•        налагодження суспільного діалогу щодо необхідності проведення тарифної реформи.

Програму ESMAP було створено 1983 року і відтоді вона зосереджує свою діяльність на посиленні ролі енергоресурсів у сфері економічного розвитку з метою сприяти подоланню бідності, економічному зростанню, поліпшенню умов життя та збереженню навколишнього середовища в країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою. ESMAP пропонує урядам безкоштовні рекомендації та інші види технічної допомоги.

Останнє редагуванняСереда, 11 лютого 2015 11:34