Харківські гіперлокальні медіа – гендернонайчутливіші в Україні: результати серпневого моніторингу

  • Читати 16 разів

Такі результати продемонстрував аналіз матеріалів гіперлокальних видань щодо рівня їх гендерної чутливості, який тривав протягом тижня з 11 по 17 серпня 2020 року. Загалом було проаналізовано 111 матеріалів: 63 у друкованих видань (Вісник Богодухівщини, Вісник Великобурлуччини, Вісті Зміївщини, Знамя труда, Зоря) та 48 онлайн-видань (Борова.інфо, Krasnograd.news, Валки gromada group, Чугуїв gromada group, Lozova.Сity ).

 Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику

Такі результати продемонстрував аналіз матеріалів гіперлокальних видань щодо рівня їх гендерної чутливості, який тривав протягом тижня з 11 по 17 серпня 2020 року. Загалом було проаналізовано 111 матеріалів: 63 у друкованих видань (Вісник БогодухівщиниВісник ВеликобурлуччиниВісті Зміївщини, Знамя труда, Зоря) та 48 онлайн-видань (Борова.інфоKrasnograd.news, Валки gromada group, Чугуїв gromada group, Lozova.Сity ).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику.

Чоловіки та жінки у темі COVID-19

У друкованих виданнях кількість матеріалів, які стосувалися коронавірусу, становить 16%, тоді як в інтернет-виданнях склала 35%, що загалом становить 24% від загальної кількості матеріалів. У друкованих ЗМІ жінки коментували питання, пов’язані з цією темою, в 33% випадків, а чоловіки – в 67%. Лише чоловіки (переважно представники органів влади) коментували і були героями (підприємці, які надали підтримку лікарням) публікацій на коронавірусну тематику.

1.jpg

Переважна більшість матеріалів - безособові повідомлення з посиланням на офіційні сторінки фейсбуку представників влади, або на офіційні джерела інформаціїУ них ішлося про засоби захисту і подані були статистичні дані про епідемситуацію.

У публікаціях друкованих медіа жінки і чоловіки представлені майже порівну (по 46% як експерток і героїнь – відповідно експертів і героїв по 54%). Найвищий показник експертності жінок зафіксований у спортивній тематиці (100%). Його забезпечила одна спортсменка, оскільки коментарів чоловіків подано не було. Натомість лише вони були героями таких публікацій. У 67% випадків коментували жінки і медичну тематику, а її героями у 100% були чоловіки. Цікаво, що у воєнній тематиці рівною мірою присутні і жінки, і чоловіки. Як героїні матеріалів жінки переважають у політичній (86%) і освітній (100%) темах. Варто зауважити, що претенденток брати участь у виборах значно більше, аніж чоловіків. Відсутні жінки як героїні матеріалів у темах економіки/бізнесу, медицини, соцполітики, спорту, екології.

2.jpg

Найвищий відсоток експерток (62%) зафіксовано у газеті «Зоря», а найбільше героїнь публікацій - у газеті “Вісник Великобурлуччини” (67%), в якому зафіксовано найбільшу кількість фемінітивів - 89%. Активно послуговуються фемінітивами «Вісті Зміївщини» - 82%, «Вісник Богодухівщини” та “Зоря” - по 67%. У серпні, на відміну від попередніх моніторингових періодів, колектив “Знамя труда” таки використав фемінітиви - 34%.

3.jpg

Згідно отриманих даних у серпні 2020 р. найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ Харківщини стало видання «Вісті Зміївщини» (57%), на на другій сходинці – «Вісник Великобурлуччини» (55%), на третій – у «Зоря» (52%).

4.jpg

В онлайн-виданнях жінки як експертки новинних повідомлень складають 42%, героїні - 33%. У 100% «жіночою» виявилася тема освіти, а «чоловічою» - економіки/бізнесу. Переважали жінки у темі культури (лише в 40% випадків чоловіки були героями повідомлень). У 100% жінки коментували, а чоловіки були героями новин про волонтерство. Майже така ж ситуація в повідомленнях про житейські історії (категорія «інше»). Оскільки Харківщина відзначала визволення території під час Другої Світової війни, у цій тематиці зафіксована велика частка жінок як експерток (60%) – вони згадували часи війни.

5.jpg

Найбільш збалансованим щодо представленості жінок і чоловіків є публікації інтернет-виданні «Lozova.Сity», однак тут жінки домінують як експертки, а чоловіки – як герої новин. Однакова експертність чоловіків і жінок - у матеріалах «Чугуїв gromada group», однак трохи більша кількість чоловіків як героїв (57%). Зовсім не коментують теми жінки у «Валки gromada group» і «Борова інфо». Журналіст/к/и видань «Lozova.Сity» використовують на 100% фемінітиви, трохи менше – «Чугуїв gromada group» (67%).

6.jpg

Отже, гендернонайчутливішим гіперлокальним інтернет-виданням Харківщини, як і в попередні періоди, стало видання «Lozova.Сity» (66%), на другій сходинці також традиційно – «Чугуїв gromada group» (53%).

 7.jpg

Фемінітив в лідерах

Кількість фемінітивів у гіперлокальних видання Харківщини становить 70% (76% - у друкованих і 64% - в інтернет-виданнях). Найбільш поширені - учасниця, депутатка, заступниця, підприємниця, кореспондентка, очільниця – звичні назви посад, зайнятості, діяльності жінок. Однак у множині, коли йдеться про групу жінок, видання використовують мускулінитиви - ветерани, лікарі, депутати, учасники. Також інколи трапляються в одному матеріалі чи при переліку в одному реченні використання до однієї й тієї ж особи мускулітивів та фемінітив, наприклад – завідувачка і фельдшер Тамара Божко. Також журналістки різних видань по-різному себе періодично зазначають у матеріалах: коментатор Тетяна Логвіна. Натомість у Lozova.city - кореспондентка журналістка, редакторка.

8.jpg

За період моніторингу у матеріалах харківських медіа не було зафіксовано жодних стереотипних чи сексистських висловлювань. Особливістю цього моніторингового періоду була обмаль матеріалів про коронавірус у той час, коли Харківщина увійшла до трійки областей, де виявлено найбільшу кількість випадків хвороби.

Загальний Індекс гендерної чутливості харківських гіперлокальних видань у серпні становить 51%, що є найвищим показником по Україні (такий самий ще у волинських медіа). Ознайомитися з підсумковими результатами серпневого моніторингу гіперлокальних медіа 24 регіонів (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Останнє редагуванняЧетвер, 27 серпня 2020 15:59