Харківські гіперлокальні медіа – гендернонайчутливіші в Україні

  • Читати 127 разів

Такі результати продемонстрував моніторинг матеріалів гіперлокальних медіа Харківщини, проведений уперше в межах проєкту Волинського прес-клубу «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Згідно отриманих даних, Індекс гендерної чутливості склав 51%.

Загалом протягом 11 - 17 лютого 2020 року було проаналізовано 81 матеріал: 52 друкованих видань ( Вісник Богодухівщини, Вісник Великобурлуччини, Вісті Зміївщини, Знамя труда, Зоря) та 29 онлайн-видань (Борова.інфо, Krasnograd.news, Лозова.Сity, Чугуїв gromada group).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику.

У публікаціях друкованих медіа експерток на 1/3 менше, ніж експертів, а героїнь – майже порівну з героями. У 100% випадків експертки зафіксовані в освітній тематиці й матеріалах житейського характеру, суттєво переважають над експертами в бізнесовій тематиці (64%), а в статтях на тему екології експертів і експерток порівну. Однак зовсім не коментують спортивну і воєнну тематики. Лише про жінок писали журналіст/к/и в матеріалах на волонтерську й екологічну тематики. Публікацій на розважальну тематику загалом не зафіксовано.

Гендерний баланс друковані ЗМІ

Найвищий відсоток експерток зафіксовано у газеті «Зоря» (40%), стільки ж тут і героїнь. «Вісник Богодухівщини» на 100% послуговується фемінітивами, «Віснк Великобурлуччини» - на 86%, а «Вісті Зміївщини» - на 80%.

Гендерна чутливість друковані ЗМІ

Згідно отриманих даних у лютому 2020 р. найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ Харківщини став «Вісник Богодухівщини» (55%), на позицію менше – у «Вісника Великобурлуччини» (54%), ще на позицію менше – у «Вістей Зміївщини» (53%). Найнижчий відсоток гендерної чутливості – у газети «Знамя труда» (12%).

Друковані ЗМІ загальні дані

В онлайн-виданнях експертки складають всього 47% - це майже стільки ж, скільки експерти. 100% «жіночою» виявилася тема волонтерства і за мінусом 20% героїв – освітня тематика. В однаковій кількості жінки як експертки присутні в темі бізнесу. Однак питання медицини коментували лише чоловіки і лише вони ж були героями публікацій.Гендерний баланс інтернет медіа

У моніторинговий період не зафіксовано повідомлень про культуру, соціальні питання, спорт, екологію, розваги.

В інтернет-виданнях «Борова.інфо», «Krasnograd.news», «Лозова.Сity» - порівну експертів і експерток. Журналіст/к/и «Krasnograd.news» максимально використовують фемінітиви (75%).

Гендерна чутливість інтернет медіа

У «Борова.інфо» не зафіксовано ані героїнь, ані фемінітивів (причиною – безособові повідомлення). У «Чугуїв gromada group» також не зафіксовано фемінітивів.

Отже, гендернонайчутливішим гіперлокальним інтернет-виданням Харківщини у лютому став «Krasnograd.news» (58%). На другій сходинці – «Лозова.Сity» (42,7%).

Інтернет медіа загальні дані

Фемінітив в лідерах

Кількість фемінітивів у гіперлокальних видання Харківщини – найвища в Україні (73%). Директорка, школярка, заступниця, анестезистка, підприємниця, медичка, працівниця, заступниця, призерка, лідерка, кореспондентка – звичні назви посад, зайнятості, діяльності жінок.

фемінітиви

Однак, характерною рисою для деяких видань є безособовість новин: “керівництво повідомляє”, “за даними метеорологічної служби” тощо.

За період моніторингу у матеріалах харківських медіа не було зафіксовано жодних стереотипних чи сексистських висловлювань.

Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу локальних медіа усіх регіонів України можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews