Харківські ЗМІ – одні з найбільш гендерночутливих в Україні: фемінитиви перемагають!

  • Читати 88 разів

Такі результати продемонстрував наш моніторинг матеріалів місцевих харківських видань щодо рівня їх гендерної чутливості, який тривав протягом тижня з 11 по 17 серпня 2019 року.

Загалом було проаналізовано 127 матеріалів у друкованих виданнях (“Слобідський край”, “Вечерний Харьков”, “Время” (з травня 2019 “Харьковский репортер” не виходить, з серпня також не виходить “Харьковская неделя”), а також 704 матеріали в онлайн-медіа (“Статус Кво” (CК - далі), “Объектив-новости”, “MediaPort”(МP), “АТН”, “Kharkiv Today).

Фемінітиви VS мускулінитиви: точка незвороту перейдена?

Останні два моніторингові періоди ми помічаємо тяжіння до все більшого вживання фемінітивів у медіа. Цього разу ситуація говорить про нові тренди у медіа. Особливо це помітно в онлайн-виданнях, які виявилися найбільш чутливими та відкритими до мовленнєвих новацій: загалом фіксуємо 61% фемінітивів проти 39% мускулінитивів. Традиційними у вживанні маскулінітивів виявилися друковані медіа – аж 78%: руководитель, председатель, синоптик, адвокат, директор, юрист, депутат. Найбільш поширеними у них залишаються загальновживані фемінітиви: актриса, пенсіонерка, спортсменка.

У кількох онлайн-виданнях продовжуємо спостерігати динаміку до зростання кількості та якості вживань фемінітивів. Наприклад, пропорційність вживання фемінітивів та мускулінитивів в “АТН” від 50:50 (червень) досягла 59% : 41%. Все більше у матеріалах “Объектив-новости” переважили фемінитиви – 59% : 41% у червні і 64% : 36% у серпні. Найбільш помітним розрив спостерігаємо у МедіаПорт 43:57(червень) та 88:22 у серпень відповідно. І найменш фемінитивноактивним залишається “Статус Кво” та KharkivToday - усього 46% та 47%

Типовим для усіх медіа залишається характерне мускулітивне називання у випадках, коли йдеться про чоловіка та жінку у множині, наприклад: “ученые”, “спортсмены”, “депутати”, “лідери”. У деяких видань зафіксовано одночасне вживання фемінітивів та мускулінитивів: кореспондент - кореспондентка, адвокат - адвокатка, захисник - захисниця.

На позначення посад чиновниць у переважній більшості друкованих ЗМІ вживають чоловічий рід: председатель, руководитель, заместитель, министр, начальник, директор, начальник відділу.

Серед усіх 8 проаналізованих видань виділяємо за кількісно-якісними показниками вживання фемінітивів такі видання: “Слобідський край”, “MediaPort” та найбільше - “Объектив-новости”(двомовне медіа): “кіноведка”, “продавчиня”, “адвокатеса”, “прокурорка”, “пасічниця”.

Експерт-експертка, герой-героїня

Загалом чисельність жінок як героїнь та експерток у матеріалах онлайн- та друкованих медіа Харківщини – одна з найвищих в Україні (експертки складають 41%, героїні – 44%). У серпні вони активно коментували теми медицини (вакцинації), освіти та науки (реформування шкільної освіти та отримали фінансову підтримку на наукову діяльність), економіки (інфраструктурний та економічний розвиток регіону, інвестиційна привабливість), культури (життя акторів, коментували творчість колег), спорту (висвітлювалися спортивні досягнення спортсменок).

Моніторинговий етап припав на поствиборчий період до парламенту, то більшість видань писали про прийняття присяги кандидаток і кандидатів у депутати. Переважна більшість серед тих, про кого говорили у політичній темі, були чоловіки, оскільки все ж у політиці кількісно вони поки що переважають. Присутність героїнь та експерток у цій темі була більше представлена в онлайн-виданнях – 46% та 40%, тоді як у друкованих – 27% та 32% відповідно.

Тема війни була у переважній більшості медіа представлена безособово з посиланням на офіційні заяви штабу та експертними коментарями чоловіків-представників нового уряду.

В усіх проаналізованих виданнях у рубриці «інше» було зафіксовано майже однакову кількість експерток і героїнь: 39% та 46% – онлайн-медіа, друковані: 43% та 42% відповідно. Найчастіше вони свідчили про нещасні випадки чи самі ставали суб’єктами чи об’єктами неправомірних дій. Про жінок у спорті активно писали он-лайн медіа, а в друкованих переважна більшість матеріалів – про чоловіків, названих поіменно, тоді як про жіночі команди залишилися «безіменними» (неперсоналізованими).

Найчастіше у ролі головної експертки та героїні у “Вечірньому Харкові” (ВХ) традиційно виступає голова ХОДА Ю.Світлична. Як і у попередні моніторингові періоди, пані голова коментує на одній сторінці різні теми: політику, економіку, освіту, мистецтво, медицину. Видання на позначення голови ХОДА вживає лише мускулінитиви: “председатель”, “руководитель”.

Тематичні публікації. Стереотипи і сексизми

За період моніторингу у матеріалах ЗМІ було зафіксовано 1 стереотипне висловлювання у газеті “Слобідський край”: “як наша жінка не боїться братися за будь-яку роботу, так і мексиканка (“Практично як українці”). Таке узагальнення про уявну жінку є стереотипним і недоречним, адже всі жінки, як і чоловіки – різні. Інтернет-видання МедіаПорт” подало слова голови ХМР Геннадія Кернеса, адресовані одному з депутатів, Іванові Ракичу, в якому він називає народну депутатку Марію Мєзенцеву гарною дівчиною”, що є неприпустимим у діловому спілкуванні. Однак медіа не звернули увагу читацької аудиторії, що це є сексистським ставленням посадовця.

У межах моніторингового тижня ми зафіксували 3 публікації на гендерну тематику:

- вже згаданий матеріал “Практично як українці” в якій журналаст підкреслює дотримання роботодавцем гендерного балансу на фермах (США);

- “Премия за ... мальчика”(“Время” від 16 серпня 2019) , в якому йдеться про те, що у дитячій секції пожежних – лише дівчатка і порушується питання демографічної кризи в одному з регіонів Польщі;

3. “Мальчики или девочки? В УЦОКО рас сказали, кто сдал ВНО лучше – матеріал про гендерний баланс у складанні ЗНО (АТН).

Основна тенденція проаналізованих видань - зростання кількості використання фемінітивів, в тому числі і введення раніше не вживаних, та тяжіння до гендерного балансу: поступове стирання кордонів у “чоловічих” (політика, економіка, війна, спорт) та “жіночих” (освіта, медицина) темах. Вважаємо, що все ж залишається впливовим фактором активна медійна присутність у деяких виданнях голови ХОДА Ю. Світличної.

Індекс гендерної чутливості харківських медіа у серпні 2019 р. – один із найвищих в Україні – 42%, завдяки чому вони опиняються на другому місці серед медіа 24 областей України. Ознайомитися із загальними результатами моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Останнє редагуванняПонеділок, 02 вересня 2019 09:35