У матеріалах харківських медіа – найвищий в Україні відсоток експерток і героїнь

  • Читати 21 разів

Такі результати продемонстрував моніторинг матеріалів місцевих харківських видань щодо рівня їх гендерної чутливості, який тривав протягом тижня з 11 по 17 червня 2019 року

Загалом було проаналізовано 163 матеріали у друкованих виданнях ( “Слобідський край”, “Вечерний Харьков”, “Харьковская неделя”, “Время”), а також 678 матеріал в онлайн-медіа (“Статус Кво” (CК - далі), “Объектив-новости”, “MediaPort”(МP), “АТН”, “Kharkiv Today).

Фемінітиви VS мускулінитиви


Як і у попередні моніторингові етапи (лютий, квітень 2019 р.) переважна більшість медіа у назвах посад, професій, діяльності жінок вживає мускулінитиви: председатель, синоптик, начальник, руководитель, директор, юрист, депутат. Натомість цього разу у кількох онлайн-виданнях ми спостерігаємо динаміку щодо вживання фемінітивів. Наприклад, вперше за весь моніторинговий період (починаючи з 2017 року) кількість фемінітивів та мускулінитивів однакова в “АТН”, а в матеріалах “Объектив-новости” переважили фемінитиви (59% х 41%). В інших онлайн-медіа розрив так само став незначним: так, у МP і “Kharkiv Today” – 42% х 58%. Найменше фемінитивів у видання “Статус Кво” – 26%.Загалом в онлайн-медіа кількість фемінітивів складає 43%, у друкованих – 29%.

Для усіх медіа залишається характерною форма чоловічого роду, коли слово вживається у множині, наприклад: “кандидати”, “спортсмени”, “депутати”, “лідери”. Також було зафіксовано варіативне вживання двох форм: кореспондент / кореспондентка, депутат / депутатка, керівниця / руководитель. На позначення посад чиновниць у переважній більшості ЗМІ вживають чоловічий рід: председатель, руководитель, заместитель, министр, начальник, директор, начальник відділу. Однак уже з’являються слова, які раніше харківські медіа вживали лише в чоловічому роді: продавчиня, адвокатеса, прокурорка.

Експерт-експертка, герой-героїня

Оскільки моніторинговий етап припав на передвиборчий період до парламенту, то більшість видань писали про списки партій та кандидатів, кандидаток у депутати. Переважна більшість серед тих, про кого говорили, були чоловіки, оскільки вони у політиці переважають. Жінки як кспертки та героїні журналістських матеріалів більше представлені в онлайн-виданнях – 43% та 35%, тоді як у друкованих – 37% та 45% відповідно. Загальна кількість експерток і героїнь у харківських медіа – найвища серед інших регіональних видань України (по 40%).

В інтернет-виданнях простежуємо високий відсоток присутності жінок у більшості суспільно важливих темах – медицини, культури, освіти/науки, бізнесу, війни, волонтерства і навіть політики. На чверть менше за чоловіків коментували жінки спортивну тематику.

Не зафіксовано чоловіків як героїв у розважальній і медичній тематиках. Водночас вони домінують у політичних та економічних питаннях, а також культури і спорту. Дивно, але, пишучи про жіночі спортивні команди, журналісти не називають імен учасниць, тоді як чоловіки названі поіменно.

Темавійни була у переважній більшості медіа представлена безособово з посиланням на офіційні заяви штабу. Виключення становить кілька видань, де героєм виступав чоловік, військовий, який загинув, а коментували його близькі родичі - донька чи мати (звідси і 100% експерток). У рубриці «Інше» найчастіше йдеться про жінок і чоловіків, які були свідками нещасних випадків, а також самі ставали суб’єктами чи об’єктами неправомірних дій.

У матеріалах на економічну тематику жінки коментували тарифоутворення, просування реформ, інвестиційну привабливість регіону. Деякі видання віддавали майже усі ці теми для коментування одній особі: найчастіше у ролі головної експертки та героїні у “Вечірньому Харкові” (ВХ) традиційно виступає голова ХОДА Ю.Світлична (видання більш нагадує піар-рупор голови ХОДА аніж незалежне медіа). Як і у попередні моніторингові періоди пані голова коментує на одній сторінці різні теми: політика, економіка, освіта, мистецтво.

Майже всі видання на позначення голови ХОДА вживають мускулінитиви: “председатель”, “руководитель”, поодиноко трапляється “очільниця”.

Стереотипи і сексизми

За період моніторингу у матеріалах ЗМІ було зафіксовано 1 стереотипне висловлювання у газеті “Вечений Харьков” – коли журналістка написала у ліді пропредставительниц прекрасной половины”.

Також було опубліковано 2 матеріали на гендерну тему у виданні “Время”: один – під назвою “Шпильки к позорному столбу”, в якому йдеться про про японську акцію #KuToo проти обов'язкового носіння взуття на підборах, а також стаття під назвою “Мы такие разные... и по зарплате тоже” – про різну оплату праці жінок та чоловіків. Ще один матеріал, який містить гендерну складову, вийшов у газеті “Вечерний Харьков” під назвою “Женщины смогут выходить на пенсию раньше”; у ньому йдеться про законодавчі новації.

Основна тенденція проаналізованих виданьзростання вживання фемінітивів та тяжіння до гендерного балансу: поступове введення нових фемінітивів та поступове стирання кордонів між “чоловічими” ( політика, економіка, війна, спорт) та “жіночими” темами (освіта, медицина). Вважаємо, що все ж залишається впливовим фактором активна медійна присутність голови ХОДА Ю. Світличної та передвиборча кампанія, в якій присутність жінок помітно менша, ніж чоловіків.

Згідно результатів моніторингу, Індекс гендерної чутливості харківських медіа становить 39%, що виводить їх на друге місце в Україні серед регіональних медіа всіх 24 областей. Ознайомитися із загальними моніторинговими даними можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Останнє редагуванняП'ятниця, 28 червня 2019 08:25