Харківські медіа – на другому місці за рівнем гендерної чутливості

  • Читати 54 разів

Такі результати продемонстрував наш моніторинг матеріалів місцевих харківських друкованих та інтернет-видань, який тривав протягом тижня з 11 по 17 квітня 2019 року. Загалом було проаналізовано 261 матеріали у газетах “Слобідський край”, “Вечерний Харьков”, “Харьковский репортер”, “Харьковская неделя”, “Время”, а також 468 матеріалів онлайн-видань “Статус Кво”, “Объектив-новости”, “Медиапорт”, “АТН”, “Харьков Тудей”.

Фемінітиви VS мускулінитиви

Переважна більшість видань щодо жінок вживає мускулінитиви, особливо якщо мова йде про чиновниць: руководитель, директор, юрист, депутат, председатель, руководитель, заместитель, министр, начальник, директор, начальник відділу. А найбільш поширеними залишаються загальновживані фемінітиви: мешканка, вчителька, спортсменка. В двох україномовних виданнях - “Слобідський край” та “Media Port” – ми зафіксували найбільшу кількість малопоширених фемінітивів: речниця, завідувачка, керівниця тощо. Що вчергове, на нашу думку, свідчить про те, що все ж фемінитиви більше притаманні та вживані в українській мові. Залишається характерне мускулітивне називання у випадках, коли йдеться про чоловіка та жінку у множині, наприклад, “кандидати”, “спортсмени”, “переможці”, “лідери”.

Загалом у друкованих виданнях зафіксовано 26% фемінітивів, а в інтернет-медіа – 37%.

Експерт-експертка

Оскільки на моніторинговий час припав президентський передвиборчий період другого туру, то більшість видань писали про кандидатів.

В онлайн-медіа політичну тематику коментували переважно чоловіки (68%), експертки ж домінують у матеріалах на освітню тематику (60%). Майже порівну експерти й експерти представлені в публікаціях про екноміку/бізнес, освіту, культуру, події, пов’язані з надзвичайними ситуаціями (рубрика «Інше»). Трохи менше жінок у воєнній тематиці, однак відсоток досить високий (44% експерток і 33% героїнь).

У друкованих медіа простежується паритетне співвідношення експерток і експертів у політичній тематиці. Це зумовлено, зокрема, присутністю в медіа голови Харківської ОДА Юлії Світличної. Таке ж співвідношення – у матеріалах на воєнну тематику. Трохи більше експерток ніж експертів – у публікаціях про культурні події (56% проти 44%). Тут велика частина матеріалів присвячена видатному митцю, де жінка або коментує його життя, або згадується як дружина.

Майже не запитували думку чоловіків при підготовці матеріалів на розважальну тематику, і зовсім не запитували у волонтерській тематиці (а герої та героїні у ній загалом відсутні). Однак саме чоловіки більшою мірою коментували та були героями у матеріалах на спортивну тематику (83% і 79% відповідно).

За період моніторингу у матеріалах ЗМІ не було зафіксовано жодних стереотипних чи сексистських висловлювань. Натомість цього разу ми зафіксували один матеріал на гендерну тему в он-лайн виданні Kharkiv Today «Медицинский брат, акушер и санитар: мужчин-медиков в Украине больше не будут называть женскими «именами»,в якому йдеться про затвердженням МОЗ нових назв медичних професій відповідно до статі працівника: “Теперь наименования медицинских профессий будут вносить в трудовой договор в мужском или женском роде, в зависимости от того, кто устраивается на работу. Так, если женщину будут называть сестра-хозяйка, то мужчину на этой же должности – работником хозяйственной деятельности заведения охраны здоровья”.

Основна тенденція проаналізованих видань - продовження тренду дотримання гендерного балансу: поступове введення нових фемінітивів та поступове стирання кордонів у “чоловічих” (політика, економіка, війна, спорт) та “жіночих” (освіта, медицина) темах. Вважаємо, що все ж залишається впливовим фактором активна медійна присутність голови ХОДА Юлії Світличної та передвиборча кампанія, в якій цього разу жінки відсутні.

Згідно результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості харківських медіа складає у квітні 36%, що виводить їх на друге місце серед інших регіональних видань. Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Останнє редагуванняНеділя, 05 травня 2019 19:36